Доповідь на семінарі, організованому Міжнародною асоціацією «Метро» в рамках 2-ій міжнародній виставці «ЕлектроТранс 2012», 14-16 травня 2012 р, Москва, Росія

За останні роки нашою компанією були успішно виконані роботи як по впровадженню МПЦ на нових станціях та депо метрополітенів Києва та Харкова, так і з реконструкції існуючих станцій.Однак  той  «досвід впровадження», який допомагає нам в кожному наступному проекті, вимірюється не в роках і не в кількості запущених систем. Для нас «мірилом» цього досвіду є відносини з нашими Замовниками.

Те, якою буде нова система, як пройде монтаж і пусконалагоджувальні роботи і як система покаже себе в експлуатації, цілком залежить від взаєморозуміння між проектувальниками, розробниками і службами метрополітенів, що відповідають як за будівництво нових станція, так і за експлуатацію систем. Найбільш яскравим прикладом цього стала станція «Виставковий Центр» Київського метрополітену, де, на нашу думку, тільки завдяки злагодженим і деколи навіть самовідданим діям співробітників метрополітену та RWA вдалося укластися в терміни, озвучені міськими властями міста.Тому для нас відносини – це головне наше придбання, головний результат нашого «досвіду впровадження МПЦ», те, що ми дуже цінуємо.

Продовжуючи тему взаємовідносин між компанією-розробником систем управління і Замовником, хотілося б звернути увагу на наступну тенденцію, яка вже дуже добре видна в промисловому транспорті і ми очікуємо, що почне проявляти себе в самий найближчий час в метрополітені.

Цю тенденцію ми б назвали «збільшення частки приватного капіталу» в проектах розвитку інфраструктури в цілому та метрополітенів зокрема. І, якщо промисловий транспорт вже зараз будується за гроші власника підприємства, то для метрополітену, цілком можливо, першою ластівкою стане проект будівництва нової лінії метро в м. Київ, який був анонсований як класичний PPP (Public Private Partnership) проект.

З’являється нова категорія людей, з якими також необхідно налагоджувати відносини, знаходити спільну мову – це інвестори. Біда в тому, що мова, якою спілкуються ці персонажі, дуже далека від тій, на якій звикли спілкуватися СЦБісти, і на ній потрібно ще навчитися розмовляти.Хотілося б приділити трохи часу і розповісти, як нам дається вивчення цієї, не будемо приховувати, не простої для нас мови.

Один з основних на нашу думку термінів у мові інвесторів – це коефіцієнт повернення інвестицій. Таких коефіцієнтів насправді багато, але візьмемо один з найбільш простих і зрозумілих – це ROI (Return of Investment).

ROI є відношення Доходу від інвестицій до обсягу інвестицій. І якщо з обсягом інвестицій для МПЦ все більш чи менш зрозуміло – це сума вартості впровадження та витрат на експлуатацію, то з прибутковою частиною виникають труднощі. Система керування рухом поїздів в загальному випадку не заробляє гроші. Звичайно, вона зможе знизити експлуатаційні витрати, але головна її функція – це забезпечення безпеки руху.

Ми пропонуємо замінити оцінку доходів від інвестицій на оцінку ризиків, яких вдасться уникнути завдяки інвестиціям. Такий підхід дозволить отримати якийсь коефіцієнт повернення інвестицій, за допомогою якого можна оцінювати ефективність інвестицій в системи безпеки. Потрібно сказати, що застосування такого підходу тягне за собою необхідність в ідентифікації ризиків, оцінки можливої ​​частоти появи ризиків і розрахунку збитку, пов’язаного з виникненням ризику.

Після прийняття рішення про впровадження системи управління інвесторами буде проведений аналіз і буде визначено перелік значущих факторів ризику, які впливають на ефективність впровадження системи управління рухом поїздів. Серед таких факторів можуть бути:

• відмови технічних і програмних засобів;
• IT-ризики (атаки, зараження вірусами);
• можливість припинення супроводу програмного забезпечення та випуску технічних засобів.

Далі розробляються засоби нейтралізації ризиків, що дозволяють знизити вплив факторів ризику і забезпечити досягнення необхідного рівня ефективності при впровадженні системи управління рухом поїздів.

Розробляючи свої системи, ми спочатку використовуємо таку архітектуру системи, яка дає можливість протистояти вищевказаним ризиків. Серед таких «корисних» характеристик наших систем варто згадати:

• використання тільки серійно випускаються комплектуючих провідних світових виробників – відсутність «саморобних» компонентів;
• використання тільки спеціальних пакетів програмного забезпечення для розробки ПО контролерів і людино-машинного інтерфейсу (АРМ диспетчера), відповідних галузевим стандартам для такого класу ПО (IEC 61131);
• використання тільки стандартних, відкритих, промислових інтерфейсів і протоколів передачі даних;
• відсутність в системі недокументованих або «закритих» програмних блоків.