Про інтермодальність, інтероперабельність, інтелектуальний моніторинг інфраструктури та рухомого складу, базову автоматизацію і «цифровий стрибок».

Автор: Гаєвський В.В. директор ТОВ «НВП «Залізничавтоматика»

Стаття для міжнародного техніко-економічного журналу «Українська Залізниця» №7 (73) липень 2019 г.

Одним із викликів для залізничного транспорту України до 2030 року залишається фізичний і моральний знос інфраструктури. Вже зараз це питання стоїть дуже гостро не тільки для стану верхньої будови колії та штучних споруд, а й для систем управління рухом поїздів і енергетики.

У разі збереження нинішньої динаміки розвитку ситуації і рівня виконання інвестиційних програм та планів капітальних інвестицій 2025 рік в Україні стане критичним і може остаточно вважатися «точкою неповернення». І основною причиною цього стане проблема оновлення та розвитку інфраструктури.

Найгострішою проблемою для залізничного транспорту є низька інтенсивність впровадження інноваційних систем та технологій, що перешкоджає підвищенню його конкурентоспроможності серед інших видів транспорту.

Ознайомитися з повним текстом статті можна за посиланням