КОРОТКА СТАТТЯ

Експериментальне дослідження другої складової теорії електромагнітного поля

Проект RWA:
Науково-дослідна робота над другою складовою електромагнітного поля

Перед прочитанням цієї статті рекомендується ознайомитися з коротким описом експериментального дослідження другої складової електромагнітного поля (VS TEMP). У зв’язку зі складністю і нестандартністю матеріалу, текст короткої статті представлений в максимально простому варіанті.

Людство обмежує себе всілякими постулатами і теоріями, в результаті чого перестає сприймати реальну природу і відволікає погляд від розуміння фізичного сенсу явищ. У статті представлено результат дослідження реальних фізичних явищ природи з поправкою на одне з фундаментальних, фундаментальних «калібрувань», що зачиняє перед людством двері пізнання. Всім добре відома основна теорема теорії поля Стокса-Гельмгольца, яка математично описує потоки рідини і газу. Існують всілякі математичні його описи. Розглянемо одну з них – диференціальне представлення, яке містить дві складові:Ця теорема не піддається сумніву, не сприймається, узгоджується з усіма спостереженнями і дослідами, не містить заперечень і contradictions.In теорії електромагнітного поля була введена кулонівська калібрування, яка існує і сьогодніH=1/μ *rot A div A = 0Усвідомлюючи різницю між різними видами полів і їх властивостями, розуміючи, що математичний опис теорії поля відповідає всім відомим полям,  варто звернути увагу на калібрування Кулона. Це калібрування нівелює одну з компонентів електромагнітного поля (описана математично), засновану на експериментах з металевими ошурками. В результаті, з двох компонентів РОТОР і ДИВЕРГЕНЦІЯ, ми, в сучасній науці і розрахунках, використовуємо тільки РОТОР.

У науковій літературі [1], [2], [3] автори детально аналізують це питання неспроможності і висувають свої теорії, підтверджуючи їх частково або повністю експериментально.  Цілком можна уявити собі розподіл струмів теореми Стокса-Гельмгольца, не рівне нулю:
rot j ≠ 0 і div j ≠ 0.As результаті роботи над проектом, проектуванням лабораторної установки, утворилася умова, в межах якої джерела і поглиначі скалярного електромагнітного поля, скасовані кулонівським калібруванням, відокремлюються в максимально можливому стані і замикаються в тороїд [4].
Достовірно відомо, що саме в такому стані створюється стійкий вихор в різних середовищах. Передбачається, що електромагнітне поле не є винятком.Дослідженнями встановлено, що другий компонент не взаємодіє з металевою стружкою, а взаємодіє з електричним струмом в провіднику, причому з аналогічною складовою. Як наслідок, скалярна частина електромагнітного поля не знайшла відображення в описах і раніше не виявлялася. Найважливішим є Встановлено взаємодію скалярного електромагнітного поля з гравітацією.

На основі теоретичних і практичних даних, описаних вище, в рамках дослідження ВСЕМП був відкритий проект RWA, в рамках якого:

• Моделювання електромагнітного поля в його повному описі [rotH+gradH*=J] проводилося за допомогою програмного забезпечення MATLAB®, що підтверджує умову ізоляції другого компонента в максимальній формі. Тривають роботи з моделювання всієї лабораторної установки.
• Створено лабораторну установку для дослідження другої складової електромагнітного поля. На сьогоднішній день проведені експерименти частково підтверджують як наукову теорію, так і дослідження. Ведуться роботи по його модернізації та вдосконаленню.

Наведені вище дані та їх висновки узгоджуються з опублікованим науковим дослідженням [5], яке вказує на те, що під час випробувань дослідники досягли стійкого ефекту вибухового прискорення установки та її взаємодії з гравітацією. При цьому при обертанні в одну сторону реєструвалося збільшення ваги, а в протилежну – його зменшення. Автори статті відзначають, що вага агрегату варіювався до 35% в залежності від швидкості і напрямку обертання. Лабораторний завод стабільно запускався і працював протягом шести місяців, демонструючи стабільність і підтверджуючи ті ж результати. Це дослідження виявило ряд інших цікавих ефектів. Однак відсутність необхідних теоретичних знань з боку авторів не дозволило домогтися повторення бажаних ефектів при повторному створенні пристрою через кілька років.

Одним із напрямків розвитку проекту є створення, в теоретично обґрунтованій можливості, надшвидкого руху в просторі [6]. За допомогою моторів, створених на основі дослідження другої складової електромагнітного поля, можна досягти необхідного впливу на кривизну простору, що дасть можливість надшвидко переміщатися в будь-якому середовищі на великі відстані.

E-mail для пропозицій співпраці: rd@rwa.ua

Посилання:[1] Посилання на вимогу[2] Посилання на вимогу[3] Посилання на вимогу[4] Посилання на вимогу[5] Посилання на вимогу[6] Мігель Алькуб’єрре, Варп-драйв: надшвидке переміщення в межах загальної теорії відносності. – Кафедра фізики та астрономії, Університет Уельсу, Коледж Кардіффа, поштова скринька 913, Кардіфф CF1 3YB, Великобританія.  Номери PACS: 0420, 0490.

Дата публікації, e-mail. Версія

Дата публікації:
12 лютого 2023

Електронна версія:
rwa.ua/Статті, 2023

Документ: ВСТЭМП_Экспер_иссследование_Статья_Краткая_v1_3_ru.pdf